В ходе работы над материалом о боевых листках, на сайте reibert.info, нашла письмо, написанное в середине апреля 1945 г. на  бланке боевого листка.
Письмо родным писал Дубина Василий Трофимович.
«Здрастуй любимая подруга Любочка!
Здрастуйте мої дорогії діточки Світланочка і Леонідик!
Я сьогодні счастливий, що одержав два листа, один від тебе, а другий від Вані. Я рад повідомить Вас про те, що я пока січас живий і здоровий, життя моє проходить по старому чи то фронтовому.
Дійшов я до р. Одер, до того місця, де сходяться три кордони(Польща, Чехословакія і Германія). Ось тут фріци упараються, як чорти рвуться в контратаку в сутки по 5 раз. Но їм нічого не поможе тількит даремно тратять сили.
Правда треба сказати, що не легко приходитьсяуспокоювать оскаженілих фріців, багато приходиться випускати куль і снарядів, для того щоб успокоїти їх.
Ось наприклад, на початку квітня німці пустили протів нас 21 танк і багато мотопіхоти, хотіли сходу прорвати наші порядки і заняти утрачене село. Но вмісто того щоб заняти село, вони залишили підбитих і згорівших 16 танків і багато фріцовських трупів. І це Любочка вони часто роблять, на день два три рази. Була в ці дні і в мене страшенна минута. Вночі німці внезапно окружили наш дом, в якому я був з трьома бійцями. Багато сил приклали німці щоб захопити нас живими, но їм це не удалось. Мої гранати і автоматні очереді багато положили фріців і накінець я з своїм одним бійцем вирвався до своїх, та два товариші загинули в цьому нерівному бою.
Ось так по старому проходить моє життя моя дорогая Любочка і діточки. На дворі весна тепло, все росте і на нашій рідній Україні мабуть тепер трактори орють землю, а тут навкруги снаряди і міни.
Заїду до Вас на днів 3-5. З командиром я вже домовився.
Живу я хорошо спокійно і в хорошому настрої хожу. Як буде далі, куди уїдемо не знаю, но узнаю як тільки приїдемо на місце. Безперечно, буде не лучше, а факт хуже, чим зараз.
Потрібно буде прикладати всі сили, щоб в цьому році закінчити війну. Другий фронт відкрився, все буде добре, моя участь, с трьох сторон-із Сходу, і Заходу. Факт що час розгрома ворога близький, но за цей час прийдеться багато потратити сил і крові. Жив буду-повернуся до вас мої дорогії. Умру — значить за батьківщину.
Пока до побачення.
Крепко обнімаю і жарко , жарко цілую Вас. Ваш любящий Вася.»

В справке с ОБД «Мемориал» значится:

Номер записи 53808585
Фамилия Дубина
Имя Василий
Отчество Трофимович
Дата рождения __.__.1914
Место рождения Киевская обл., Барышевский р-н, с. Бышево
Дата и место призыва Киевская обл., Бышевский РВК
Последнее место службы 1159 сп
Воинское звание ст. лейтенант
Причина выбытия умер от ран
Дата выбытия 22.04.1945
Госпиталь 426 ОМСБ 351 сд
Похоронен: Польша, с. Любомя, одиночная могила №1, около церкви.
А письмо еще шло. Еще его ждали. Войне ведь конец скоро.
В музее села Бышево хранится наградной лист к медали «За оборону Сталинграда»
Огромная благодарность за предоставленные материалы Обуховскому Валерию, историку, создателю Бышевского историко-краеведческого музея.