Історична реконструкція

no images were found

Територія героїчного минулого 

Взимку 1943-1944 року Червона Армія успішно провела Корсунь-Шевченківську
операцію, і звільнила від німецьких окупантів більшу частину Правобережної
України. Початок цього успіху був покладений саме під Радомишлем, що на
Житомирщині, у грудні 1943 року. Тоді війська Першого Українського фронту
провели Житомирсько-Бердичівську наступальну операцію (на той час стояло
завдання не дати військам супротивника знову оволодіти Києвом) і у підсумку
повністю вибили війська Вермахту та СС з Київської та Житомирської областей,
ще й звільнивши кілька районів Вінницької та Рівненської областей. Під час
цієї операції Червоній Армії допомагала 1-а Чехословацька бригада.

Саме одну із битв цієї операції за сприяння Міністерства оборони України
вирішили реконструювати члени військово-історичного клубу "Червона зірка".
Цей клуб був створений у 2003 році і незабаром став авторитетним серед
військово-історичних клубів України і Росії. Президент клубу Олексій
Шереметьєв об'єднав навколо себе однодумців, які захоплюються історією Другої
світової війни, зокрема Великої Вітчизняної як її складової. Учасники клубу
"Червона зірка" прагнуть за допомогою яскравих і видовищних
військово-історичних ігор привернути земляків до героїчної і трагічної
історії тих часів.

Перш за все  організатори заходу намагались донести до глядачів ту атмосферу,
нагадати про той героїзм і самовідданість радянських воїнів, а також
традиції, які не можна забувати. 

Такий захід клуб проводить вже не вперше. За підтримки Міноборони зусиллями
учасників вже було відтворено кілька битв Великої Вітчизняної війни на
території України. 

Сюжет останньої реконструкції розгортається неподалік від селища Леніно, що
біля міста Радомишль на Житомирщині. Перед глядачами постають картини боїв.
Між підрозділами Червоної Армії і військ Вермахту та СС. Оточені німецькі
війська обороняючись в окопах відбивали нашу атаку.

Загалом в цій реконструкції взяли участь понад 200 членів
військово-історичних клубів з України, Росії, Білорусі та Чехії, на техніці,
зі зброєю та в солдатському спорядженні - ще тих часів.

Відтворення битви проходило в обстановці, максимально наближеній до реальної,
от тільки через складні погодні умови з аеродрому в місті Житомирі не зміг
злетіти "фашистський" літак, що мав кружляти над "полем бою". Але і без нього
було на що подивитися. Лунали гарматні залпи, вибухали снаряди, чулися
постріли фронтових "трьохлінійок" та кулеметів.

Реконструкція битви справила неабияке враження в першу чергу на місцевих
мешканців, адже це історія тутешнього краю. Напевно, не було такої родини в
селищі Леніно та навколишніх сіл, яких не торкнулися ті події.

Один із мешканців розповів кореспонденту "Народної армії", що, дивлячись
виставу, відразу згадав долю свого діда, який воював у роки Великої
Вітчизняної війни. І погодився, що ми, як нащадки переможців, повинні
обов'язково знати воєнну історію,  пам'ятати  та пишатися нею. 

Під час відтворення битви коментарі були зайві, адже побачене змушувало
замислитися над ціною свободи Батьківщини. Наприклад, не можна було спокійно
сприймати, як не витримавши натиску, солдати Вермахту почали покидати бойові
позиції, і їх відступ стримував загороджувальний загін, а офіцер голосно
віддавав команди німецькою мовою. 

Після артилерійського вогню за Т-34 в наступ пішла піхота, яка і завершила
переможну операцію. Правду кажучи, часом ловив себе на думці, що забуваю про
умовність цієї "вистави". Бачив, як солдати в сирому окопі ділилися один з
одним набоями до "трьохлінійки", чув команду взводного перед атакою "повністю
зарядити зброю", бачив, як під протяжне "ура" солдати бігли в атаку і падали
на мокрий сніг, як до них підбігала медична сестра, а тим, кому можна було ще
допомогти, перев'язувала рани і надавала медичну допомогу... Бачив і як
раділи радянські солдати, на відвойованій висоті. Лунали салютні постріли,
символізуючи перемогу, а бійці дружньо обіймалися і поздоровляли один одного.
"Червона зірка", втім, не обмежується проведенням військово-історичних ігор,
що відтворюють окремі епізоди битв на території України. Члени клубу також
виготовляють предмети уніформи і спорядження армій -учасниць тієї війни,
організовують виставки і експозиції спільно з державними музеями України,
збирають та вивчають спогади фронтовиків. Також клуб проводить пошукові
роботи на місцях боїв, ідентифікує та перепоховує останки загиблих солдатів.
Зрозуміло, відновлюють та доглядають за братськими могилами, реставрують
військову техніку.

Разом із Міністерством оборони України допомогу в організації заходу також
надавали Музей Збройних Сил України, Державна податкова адміністрація
України, Національна кіностудія художніх фільмів імені Олександра Довженка,
Радомишльська державна районна адміністрація, Торговий дім "Шереметьєвський".
Президент клубу "Червона зірка" вдячний концерну "Підземшляхбуд" за допомогу
у відновленні  танку Т-34. 

Олексій Шереметьєв, до речі, під час битви був у формі майора інтендантської
служби, яка у фронтові часи займалася забезпеченням бойових частин (а тільки
щоб заправити танк Т-34, потрібно було 1000 літрів дизельного пального).
Допомогу в установці імітаційного обладнання і вибухопакетів надавали офіцери
інженерного полку зв'язку Сухопутних військ Збройних Сил України. Командир
роти загородження старший лейтенант Денис Алімов вже не вперше бере участь у
допомозі в реконструкції битв. 

Олексій Шереметьєв також зазначив, що клуб "Червона зірка" реконструює і
битви під час визволення міста-героя Одеси із висадкою на берег морського
десанту та організує великомасштабний захід до 65-ї річниці Перемоги у
Великій Вітчизняній війні. 

Ігор Парубський

"Народна армія"

Газета "Народна Армія" 2010.03.02